Пішов із життя останній ветеран Другої світової війни з села Таврійське
Помер останній бойовий ветеран з с. Таврійське, котрий воював на фронтах Другої світової війни - Іван Михайлович Терентьєв. Івану Михайловичу було 94 роки.
Нелегку долю вготувало життя Івану Михайловичу, який народився у 1926 році в селі Кінські Роздори Пологівського району. Закінчив 7 класів школи. У 1942 році окупанти зібрали всю молодь і відправили в Запоріжжя відбудовувати завод «Запоріжсталь». Коли німці відступали, юнаків і дівчат відправили ешелонами в Німеччину. Ешелон зупинили в м. Хмельницькому. Хлопцеві вдалося втекти. Пішки, на машинах, товарних поїздах голодний, виснажений добрався до Кінських Роздорів.
В 1943 році був призваний до лав армії. «Мій бойовий шлях почався з форсування Дніпра – говорив Іван Михайлович. Був кулеметником. По декілька разів йшли вперед і поверталися на початкові позиції. Здавалося, що горіло і небо, і земля, яка вкривалася людськими тілами. Лежали вперемішку і наші солдати, і німці. Дніпрова вода почервоніла від крові. Кожну хвилину ми дивилися смерті в очі. Але перед нами була одна мета- визволити наше Запоріжжя, здолати ворога. Страшно було бачити смерть людей, але сила духу і мужність допомагали нам в бою і ми просувалися вперед до Львова. І дощ, і сніг, бруд і холод, а часто і голод вели нас до Перемоги».
Визволяв Львів, Краків, Перемишль. Був поранений. Лікувався в прифронтовому госпіталі. Війну закінчив взяттям Берліна. День перемоги святкував на вулицях німецької столиці. Справжня бойова дружба, героїзм, відповідальність за долю Батьківщини допомогли солдатам здобути Перемогу. Після оголошення капітуляції Іван Михайлович залишився служити в групі окупаційних військ, а потім в миротворчих військах у Німеччині.
В 1951 році демобілізувався лейтенантом запасу. Був нагороджений медаллю «За відвагу» та орденом Вітчизняної війни. Повернувся у рідне село Кінські Роздори. В 1952 році одружився з кіровчанкою. Подружжя виховало двох доньок.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного!
