Захід до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
Назавжди в нашій історії позначений чорними фарбами найстрашніший, найтрагічніший, найгіркіший день - 22 червня 1941 року. Трагічною сторінкою він увійшов у життя нашого народу.
У цей скорботний день, 78 років тому, розпочалася німецько-радянська війна, яка забрала життя кожного п’ятого українця, завдала країні страшних та непоправних втрат.
У цей день національної скорботи ми віддаємо данину пам’яті загиблим під час найбільшого в історії людства збройного конфлікту.
Сьогодні, з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та вшанування пам’яті мільйонів полеглих за визволення української землі, людей, які загинули на окупованій території, у концтаборах, на фашистській каторзі, біля Пам’ятника загиблим воїнам-землякам у Другій світовій війні в Таврійській громаді відбувся захід «Жива пам’ять сердець», в якому взяли участь керівництво громади, працівники організацій, ветерани війни, школярі та жителі громади.
З промовою до присутніх звернувся голова Таврійської сільської ради Микола Свириденко, який зазначив, що наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Адже життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Зі словами, сповненими болючими спогадами, також виступила голова ветеранської організації Тітова Таїса Василівна.
Схиливши голови в скорботі, присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять земляків, які віддали своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя.
Учасники заходу поклали квіти та поставили свічки Пам’яті на могилу воїнів, полеглих в роки Великої Вітчизняної війни.
Пам’ять про нечуваний героїзм та єднання народу, який піднявся на бій, навіки залишиться у наших вдячних серцях. І ми, нащадки, у пошані схиляємо голови перед мільйонами загиблих українців, які боролися і перемогли в тій страшній війні.
Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього…
Щороку 22 червня ми згадуємо... Згадуємо про тих, хто так і не повернувся… Ніхто не забутий!... Ніщо не забуте!... Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях…
Ми пам’ятаємо... Ми - скорбимо…
