У с. Таврійське відбулось урочисте перепоховання льотчика Олексія Єфремовича Пилявського
У вівторок, 21 вересня 2021 року, в с. Таврійське відбулось урочисте перепоховання віднайдених останків льотчика Олексія Єфремовича Пилявського, який загинув у 1943 році, визволяючи край від ворога.
Участь у заході взяли голова Таврійської сільської ради Микола Свириденко, керівник громадської організації «ПОШУК-ДНІПРО» Андрій Біжко, начальник відділення військового обліку та бронювання Запорізького РТЦК та СП Роман Дектерьов, екс- очільник Оріхівського військомату Юрій Сергієнко.
Не випадково було обрано цю дату, бо саме у вересні 1943 року в небі над Синельниківським районом вела бойові дії 305 Павлоградська Червонопрапорна штурмова авіаційна дивізія. Саме до її складу належали бойові літаки, що були збиті 20 вересня 1943 року у вогняному небі над с. Кислянка. Перед нашими льотчиками стояло завдання: штурмівка німецьких військ на території Чаплі – Іларіонове. Завдання виконано успішно! Та, на превеликий жаль, на свій аеродром вони не повернулися.
Протягом майже півтора роки, починаючи з 2017, громадська організація «ПОШУК-ДНІПРО» проводила на території Синельниківського району пошукові дослідження на місцях падіння військових штурмовиків у період Другої Світової війни.
Згодом було ідентифіковано та встановлено особи загиблих льотчиків. Серед них і житель нашої громади – Пилявський О.Є.. Олексій Єфремович народився в с. Жеребець (Таврійське). У сім років Олексій пішов вчитися до школи, після закінчення у 1940 році вступив до Павлоградської авіаційної школи. Коли розпочалася війна Олексій прийшов до військкомату і, щоб його зарахували до лав армії, повідомив фіктивний рік народження, додав собі три роки.
Молодший лейтенант Пилявський Олексій Єфремович- повітряний стрілець екіпажу літака ІЛ-2 № 302657 сімнадцятої повітряної армії 9 ЗАК 305 Павлоградської ШАД 955 ШАП, кавалер ордену Червоної зірки.
В кінці серпня 2019 року відбулася зустріч родичів з пошуковцями. Приїздив племінник по материній лінії – Ємець Едуард Миколайович. Відвідав музей, меморіал загиблим воїнам, був на місці загибелі екіпажу. Але саме найважливіше, що за наполегливим рішенням родичів, була проведена експертиза ДНК, спеціалістами з ДНЕКЦ було встановлено родинний зв'язок між племінником та останками загиблого героя.
По закінченню церемонії поховання присутні поклали квіти до могили загиблого. Вічна пам’ять юному визволителю, який через стільки років спочине біля своїх рідних, а його душа отримає вічний спокій…
Слава герою, вічна пам'ять.
