Для отримання послуг електронного цифрового підпису використовуються реєстраційні документи нового зразка
У зв’язку з набранням 07.11.2018 чинності Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» затверджено нові форми реєстраційних документів:
Договір про надання електронних довірчих послуг;
Реєстраційна картка для фізичної особи;
Реєстраційна картка для юридичної особи;
Додаток до Реєстраційної картки;
Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;
Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису необхідно використовувати з 07 листопада 2018 року.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису».
Звертаємо увагу, що з 07.11.2018 року фізичні особи та суб’єкти господарювання приватного права можуть отримати електронні довірчі послуги від АЦСК ІДД ДФС виключно за їх особистої присутності.
Впроваджено електронний сервіс дистанційного формування сертифікатів
Для користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС розроблено новий електронний сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.
Електронний сервіс дає можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів без обов’язкового відвідування представництв АЦСК ІДД ДФС.
Сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Клієнтам АЦСК ІДД ДФС доступна до перегляду Відеоінструкція по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу розміщено у відповідному розділі Настанови користувача (стор. 70).
Суб’єкт господарювання здійснює експортні та імпортні операції.
Яких строків розрахунків необхідно дотримуватись?
Виручка резидентів в іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта (іншого документа), що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг (ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР).
Ці вимоги не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 23.09.1994 № 185/94-ВР).
НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж визначені.
Пунктом 1 постанови Правління НБУ від 13.12.2016 №410 визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постановою Правління НБУ від 25.05.2017 №41 (набрала чинності 26.05.2017), пункт 1 Постанови № 410 скасовано.
Отже, починаючи з 26.05.2017 року, розрахунки за експортними операціями (крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями) здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Якщо станом на 26.05.2017 року не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Чи оподатковуються акцизним податком товари, які під час транспортування та зберігання були зіпсовані (знищені)?
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Такий суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, є платником акцизного податку.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів визначаються операції з реалізації суб’єктами господарювання таких підакцизних товарів.
При цьому, до об’єкта оподаткування не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених підакцизних товарів.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.212 ст. 14, п.п. 212.1.11 ст. 212, п.п. 213.1.9 ст. Податкового кодексу.
Покупцем отримано бонуси від постачальника за певні обсяги закупівель. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ?
Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Оскільки бонуси (інші заохочення), які сплачуються постачальником, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг.
Отже, при виплаті продавцем бонусу покупцю об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси) є компенсацією вартості таких послуг.
Тобто, у покупця при отриманні бонусів від продавця у зв’язку з досягненням певних обсягів закупівель товарів виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих бонусів.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Зазначена норма передбачена п. 14.1.185 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.
Виплатили винагороду за цивільно-правовим договором фізичній особі. Дізнайтесь про особливості оподаткування.
Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди.
Для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%.
Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18%.
Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст. 4 Закону від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22%.
Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру.
Водночас, якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2, п. 164.6 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.
Підприємство оплатило лікування свого працівника. Чи оподатковувати такі кошти?
До загального оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок його роботодавця.
Ці норми застосовуються роботодавцем фізичної особи лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, патологічного стану), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (пп. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу).
Дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів роботодавця, у Податковому розрахунку за формою 1ДФ відображається за ознакою доходу "143".
Тобто, незважаючи на те, що зазначена допомога не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, її необхідно відобразити у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу "143".
Матеріальна допомога разового характеру, що надається роботодавцем окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами на оплату, зокрема, лікування не є базою нарахування єдиного внеску (п. 14 розд. I постанови КМУ «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок» від 22.12.2010 № 1170).
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.
Як новоствореному житлово-будівельному кооперативу отримати статус «неприбутковості»?
Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до фіскального органу за її основним місцем обліку:
- реєстраційну заяву за формою 1-РН (дод. 1 до Порядку №440 від 13.07.2016);
- засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 № 755-IV);
- житлово-будівельні кооперативи, крім, копії установчих документів, подають також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів, організації вищого рівня, подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
До неприбуткових організацій включаються тільки юридичні особи, відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або фіскальному органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.
Зазначена норма передбачена п. 4 та п. 6 «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру», затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.
Підприємство оплатило підвищення кваліфікації працівника. Чи оподатковувати податком на доходи таку суму?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається і, як наслідок, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Тобто, витрати на підвищення кваліфікації працівника не оподатковується в тому випадку, якщо таке підвищення кваліфікації (перепідготовка) передбачається законодавством.
Сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку відображається у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу "158".
Зазначена норма передбачена п.п.165.1.37 ст. 165 Податкового Кодексу.
Оновлено форму податкової накладної
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 р. №763 затверджено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом від 31.12.2015 №1307.
Наказ №763 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім деяких норм, які набирають чинності з 01.01.2020 р.
Наказ №763 опублікований в «Офіційному віснику України» від 06.11.2018 р. № 85, отже набуває чинності з 01 грудня 2018 року.
Отже, оновлена форма податкової накладної застосовується з 1 грудня 2018 року.
Змінами передбачено, що в податковій накладній зазначається новий реквізит - податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта покупця (одержувача), у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання податкової накладної відповідно до п.10 Порядку заповнення податкової накладної.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" замість позначки "Х" зазначається певний код ознаки, а саме:
- 1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу;
- 2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу;
- 3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п.15 Порядку заповнення податкової накладної;
- 4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку заповнення податкової накладної.
Наказом №763 передбачено, що нова графа 11 Податкової накладної «сума податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно.
ГУ ДФС у Запорізькій області
