Історія становлення та відродження Української армії,подвиг земляків у боротьбі із російсько-терористичними агресорами на Сході України
6 грудня 2017 року – 26-та річниця Дня Збройних Сил України. Це свято з’явилось завдяки відповідній постанові Верховної Ради, якою в 1993 році була відзначена річниця ухвалення закону «Про Збройні Сили України». Зазвичай у цей день всіх солдатів строкової та контрактної служби, а також офіцерський склад вітає Президент України та міністр оборони.
Боєздатність Збройних сил є конституційною нормою, від якості виконання якої залежить національна безпека, і Конституція України наділяє Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних сил України функціями гаранта їх боєздатності.
Стаття 65 Конституції України прямо декларує: «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Оскільки Конституцію мають виконувати усі, то цей обов’язок стосується усіх і кожного громадянина України, а державі потрібно лише дбати про боєздатність Збройних сил.
При цьому всім потрібно пам’ятати і не забувати, створення власних Збройних сил в Україні охоплює період 1990–1992 років і те, що у 1990 і 1991 роках працювати над ідеєю створення національних Збройних сил було дуже небезпечно, особливо для кадрових офіцерів, бо радянська державна репресивна система загрожувала їм за це звільнення з військової служби. Проте в складний історичний для Батьківщини час, незважаючи на небезпеку, завжди знаходились патріоти, які сміливо йшли на самопожертву в боротьбі за незалежність України. Та, на жаль, не завжди їх перемогами користалася українська нація через політичну слабкість власної національної еліти, як це було, наприклад, у 1918–1919 роках. Треба зазначити, що і новітня історія України не є винятком: провідну роль у відродженні національної армії відіграли офіцери зі Львівщини – Сергій Рудюк, Віталій Лазоркін, Микола Сливка, Степан Вус, Ярослав Грядовий, Роман Роп, Володимир Фукс, Михайло Біляковський і інші. Віталій Лазоркін оприлюднив розроблену ним концепцію створення Збройних сил України на базі військових формувань, дислокованих в Україні. Ця концепція була підтримана всіма національно свідомими політичними силами і протягом 1991–1992 років реалізована на державному рівні. Та на шляху розвитоку Збройних сил в Україні зявлялось немало перешкод.
Важкі наслідки для системи підготовки військових кадрів мало призначення К. Морозовим на посаду начальника управління освіти полковника Юрія Прокоф’єва, незважаючи на застереження проти цього. Під його керівництвом були знищені унікальні для Збройних Сил України навчальні заклади. Так через недолугість у розв’язанні кадрових питань почалася руйнація Збройних сил України, яка тривала більше 20 років. А отже і фінансування та розвиток Збройних сил йшли по залишковому принципу.
Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на 2012-2017 рр. передбачала суттєве скорочення чисельності Збройних Сил. Протягом 5 років армію планувалося скоротити більш ніж в 2 рази. Паралельно планували скорочувати усі види техніки, наприклад, із 160 літаків мало залишитися 134 і т.д. До 2017 року було запропоновано повністю скасувати строкову службу і перейти до контрактного виду комплектації особового складу. Головний пріоритет в цьому напрямку - можливость почати виконання отриманого наказу без додаткової мобілізації. Але повністю відмовитися від мобресурсу автори концепції не наважувалися, так як передбачалося нарощувати військовий потенціал збройних сил вже після початку бойових дій. Програма передбачала радикальне переозброєння армії лише починаючи з 2014 року, в рамках переозброєння мали бути закуплені нові бойові літаки, вертольоти, боєприпаси, ЗРК та інші види озброєнь. Під кінець реформи планувалося зрівнятися по всім показникам, від оснащеності до фінансування, з сусідніми країнами.
Але анексія Криму Росією та початок повномасштабних військових дій на сході України змусили військово-політичне керівництво держави кардинально переглянути своє відношення до власного війська. 14 квітня 2014 року – став для України днем змін у військовій політиці України. В цей день в.о. президента України Олександр Турчинов підписав Указ президента № 405/2014, в якому говорилося: "Ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України – тоді і розпочалась антитерористична операція на сході. За неповний рік від початку збройного протистояння з російськими найманцями українське військо фактично відновилося з попелу та на рівних протистоїть загарбникам. Внаслідок мобілізацій населення була суттєво збільшена чисельність армії. ВПК України здійснює відновлення законсервованої військової техніки часів СРСР та будує нові зразки озброєння на потребу ВСУ, національної гвардії та добровольчих загонів.
Величезну роль в підтримці українських воїнів відіграють волонтери, які забезпечують військо всім необхідним, починаючи від одягу та закінчуючи зразками новітньої зброї.
Тисячі мобілізованих та добровольців стали на захист нашої країни. Багато героїв полягли за мир на нашій землі, захищаючи кордони. Про них складають книги, пишуть пісні, у кожному навчальному закладі країни є куточки вшанування пам’яті полеглих за нашу свободу, називають вулиці на їхню честь, пишаються діючими учасниками бойових дій на сході України.
Таврійська сільська рада пам’ятає та вшановує пам’ять героя – Тинянова Олександра Сергійовича, 1990 року народження, котрого було поранено 2 травня 2017 року в районі Ясинуватської розв’язки. Кілька днів за його життя боролися фахівці Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова, але 19 травня земна дорога Олександра обірвалася. 20 травня 2017 року Героя поховали у с. Таврійське.
Пишаємось і гордимось односельцями Таврійської ОТГ, хто в період з 2014 року та й по сьогоднішній день захищали та захищають наше мирне життя, це – Фокін О.О., Кондрашов С.О., КириленкоЯ.В., Фокін В.Г., Гужва В.І., Діброва О.С., Свириденко Є.М., Курочка О.А., Євстафієв Е.В., Михайліченко О.В., Остах С.В., ЗаховавкоІ.В., Васенко В.О., Недельський М.С., Демченко В.Л., Шкоропад О.В., Рачук Ю.С., Коломоєць В. М., Євстафієв Д.В., Авраменко С.А., Трофимов В.І., Скрипка О.В., Бублик Ю.О., Чаусов Є.В., Омельчак А.М., Дяченко С.С., Зеленський І.В., Савва В.А., Крячкова Ю.П., Сапян В.С., Савченко О.В., Кириченко І.В., Горянець Є.Є., Андрєєв Д.С., Білецький А.Є., Тимошенко Р.Ю., Больбат О.М., Жидков Р.О., Скляров В.В., Дзегун В.М., Бондаревич С.М., Мороз О.Ю., Муригін В.В., Барнінець Г.В., Кузьменко М.О., Гавриленко Ю.Ю., Гусельніков А.О., Гавриленко Є.В., Гордійченко В.В., Коціло С.О., Маказан О.В., Петренко Є.В., Темченко Є.В., Тимошенко Г.М.
За інформацією Таврійської сільської ради
